Клас: 5
Урок: Українська література

Тема: Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі». Пригодницька повість сучасної письменниці. Фантастичне  і реальне в ній.  Твір про справжні життєві цінності. Стосунки між дорослими й дітьми.

Мета: пробудження інтересу до творчості та особистості письменниці Зірки Мензатюк; виховання учня через біографічний матеріал; вчити учнів аналізувати художній твір, оцінювати вчинки героїв; вдосконалювати вміння переказувати найяскравіші фрагменти твору, характеризувати образи головних героїв, висловлювати власні думки про прочитаний твір, дискутувати про значення історичної пам’яті для сучасної людини; сприяти формуванню національної свідомості, патріотичних почуттів, громадянської позиції, усвідомлення актуальності цих понять у нашому житті.

Міжпредметні зв’язки: історія, українська мова, література.

Обладнання: портрет та  бібліотечка творів Зірки Мензатюк, епіграф, ілюстрації малюнків про козаків, книга « Зірка Мензатюк « Таємниця козацької шаблі»,  скорочений текст, буклет.

Методи, прийоми, форми роботи: «Чарівний глобус», «Зустріч з письменницею», « Мікрофон», «Передбачення», проблемне питання, «Незакінчене речення».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

                                              Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

1.     Створення позитивного настрою. «Чарівний глобус». Дорогі діти, загадайте бажання, де б ви хотіли побувати. Почніть так « Я хочу поїхати … і тобі бажаю».( учні  передають глобус  один одному і озвучують свої мрії).

2.     Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.

-         А тепер давайте згадаємо,як ви провели літні канікули чи осінні? Що вам найбільше запам’яталось?

ü А чи їздили ви в гості поза межами нашого району? Де ви були, що бачили?

ü  Чи є фотографії з цих поїздок? Чи часто ви їх переглядаєте у сімейному колі?

ІІ. Цілевизначення й планування.

1.     Повідомлення теми.

Сьогодні ми  подорожуємо  Україною по славетних містах. Познайомимося з цікавими людьми, реальними та фантастичними подіями, а допоможе нам письменниця Зірка Мензатюк. Після зустрічі помандруємо в світ цікавих пригод дівчинки Наталки з повісті «Таємниця козацької шаблі».

2. Очікувані  результати.

- Учень знає: основні відомості про письменницю; зміст повісті.

- Учень вміє: переказувати цікавий епізод з біографії письменниці;визначати тему, головну думку твору, що вивчається, оцінювати вчинки героїв з позиції добра і зла.

Усвідомлює: необхідність виявляти активну життєву позицію та прагнення до самореалізації.

Висловлює: судження про те, що означає бути людиною.

3. З’ясування епіграфа уроку.           Пізнай свій край, себе, свій рід, свій народ, 

                                          свою землю – і ти побачиш свій шлях у житті.

                                                                                Григорій Сковорода

-         Ваші здогадки про що буде мова на уроці? Як ви розумієте цей вислів?

III. Опрацювання навчального матеріалу.

1. «Зі спогадів про себе та свою творчість». (Виступ – розповідь підготувала бібліотекар школи).

Ø Моє рідне село, що розкинулося під самими Чернівцями, має гарну козацьку назву — Мамаївці. В цьому благодатному краї я й народилася 21 жовтня 1954 року. Хата, в якій я зростала, була найкращою в світі. Правда, мама скаржилася, що вона стара, що її столітні стіни поточили миші, завдаючи їй, мамі, неабиякого клопоту. Але хата красувалася чисто побілена, з яскравим блакитним підводком, попід стріхою вився акуратно підстрижений вінок дикого винограду,а біля причілка стояла величезна ялиця, що в вітряну погоду шкребла гілками по дахові і шуміла-мурмотіла, немов розказувала казки. Ні, кращу домівку годі й уявити. От тільки ялицю невдовзі зрубали. В селі казали, що дике дерево коло хати — то на нещастя, а на нашу родину сипалися біда за бідою, мов з якогось лихого рогу достатку. Я плакала, просила не чіпати ялини. Батькам також було її жаль.

Вона ж-бо нас і лікувала - сиропом з молодих пагінців; а влітку під нею, пробиваючи глицю, росли тугі білі печериці, з якими мама варила борщ. Ялицю зрубали, поки я сиділа на уроках. Але я й досі нічого не люблю слухати дужче, ніж мурмотіння розтривоженої вітром хвої.

Ø І батьки мої були найкращі в світі. Від діда Танасія я дістала промовистий дарунок — товсту книгу поезії Лесі Українки. Та книжка стала моєю улюбленою, як і образ самої Лесі. У ній я вбачала споріднену душу, бо ж вона теж з дитинства писала вірші. Як і моїх рідних, Лесину тітку засудили за патріотизм, і саме їй Леся присвятила свій перший вірш. Згодом я грала роль Лесі Українки на шкільній сцені. За творами славетної Лесі писала твір на вступних іспитах. А тепер мої книжки відзначено премією, що носить це дороге для мене ім’я.

Ø Писати я почала, коли вчилася в другому класі. Було це так. Учням задали написати вдома переказ «Ліс восени». Я дуже любила ліс, хоч ріс він аж по той бік Прута, далеко від села. Почавши з переказу, я написала про лисячу нору, яку бачила в лісі, про білочку, що збирала ліщинові горіхи, а далі й про те, яким ліс стане взимку, коли його засипле сніг. Замість кількох рядочків мій переказ розтягнувся на цілих п’ять сторінок. Але мені так сподобалося викладати на папері власну розповідь, що я на цьому не зупинилася і написала ще й віршовану «Казку про кицю Мурку і дівчину Ганну», а в наступні дні — чимало віршиків. Вони були смішні й невмілі, але здивували вчительку й однокласників. Звідтоді вчителька Люба Петрівна стала вчити мене ще й поетичного мистецтва, пояснювала, що таке рими, ритм, оцінювала мої віршовані спроби. В кожного з нас у житті трапляються такі добрі люди, і то велике щастя, що вони є.

Ø Я росла в селі, де людей оточувало народне мистецтво, вони самі його й творили. Моя мама вишивала, ткала килими, писала писанки і вчила цього своїх дочок. Вишивали мої ровесниці, подруги — не було дівчини, яка б не вміла вишивати. Згодом, уже маючи свою сім’ю, я стала вчити вишивати і свою дочку Наталочку. Але Наталочці то було нецікаво, вона не хотіла нидіти над полотном. Та й кому, правду кажучи тепер потрібне те вміння?

Ø Про що я найдужче мріяла в дитинстві, так це мандри. Я любила читати про далекі краї, про теплі південні моря, про тропічні ліси і скарби. Ото б колись їх побачити! Натомість я бачила бур’яни, які треба полоти, та корову, котру я пасла. Сільські діти в ту пору нікуди не їздили, не вистачало на це грошей у їхніх окрадених колгоспами батьків. У свою першу мандрівку я вирушила вже п’ятикласницею - нам організували екскурсію в недалекий Хотин і Кам’янець-Подільський. О, то була неймовірна, розкішна мандрівка!

Ø Закінчивши школу, я вступила на факультет журналістики Львівського університету.

Ø Закінчивши університет з червоним дипломом, я працювала кореспондентом газети «Радянська Україна». Робота була цікавою і відповідальною, проте скоро я стала відчувати, що пишу не про те, не так, як хочу. Тому відмовилася від кар’єри, залишила газету і зайнялася творчістю для дітей. Мої казки почали друкувати в журналах «Барвінок», «Соняшник», «Малятко», у закордонних журналах: «Веселка», який виходив у США, в однойменному журналі, що видають у Словаччині. У 1990 році видавництво «Веселка» випустило мою першу книжку казок «Тисяча парасольок». Невдовзі в тому ж видавництві вийшла друга книжка «Арніка» — казка про найчарівніше зілля Карпат. У видавництві «Лелека» побачила світ книжка «Мільйон мільйонів сестричок».

Ø Я писала, не виданих рукописів набиралося все більше. І ось у 2006 році «Видавництво Старого Лева» випустило у світ відразу три мої книжки: «Казочки-куцохвостики», «Київські казки» і «Таємниця козацької шаблі». Слідом за ними вийшли з друку книжка казок «Як до жабок говорити», оповідки «Катрусині скарби» і зовсім свіже видання — збірка казок «Макове князювання». Мої книжки відзначено літературною премією в США, преміями імені Наталі Забіли та імені Лесі Українки.

Ø На власній долі я переконалася, що успіх — не надто полохливий птах. Його можна упіймати. Щастя — досяжне, просто треба вміти його відчувати.

Ø Тож бажаю усім-усім своїм читачам, щоб вони здобували успіхи. І, звичайно, були щасливими!

2.  «Мікрофон»

- Які факти життя зі спогадів вам запам’ятались?

- Що найбільше любила письменниця?

- У біографії мене найбільше вразило…

3.«Теоретична хвилинка»

   Особливості повісті – великий за обсягом твір, розповідається про багато подій, багато дійових осіб, охоплює значний проміжок часу.

 У пригодницькій повісті події розгортаються з елементами таємничості й загадковості, герої беруть участь у детективних розслідуваннях, з ними трапляється щось несподіване.

4.Слово вчителя. Україна має велику і славну історію, у якій є світлі сторінки та сумні. Упродовж віків нашим предкам доводилося боронити землю від багатьох нападників, захищати себе і свої святині. Слава козацька гриміла на увесь світ.

5. Бесіда:

- Які твори про козацьку минувшину ви читали?

- Які відомості отримали на уроках історії?

  - Чому до козацької тематики звертаються й сучасні митці?

6. Проблемне запитання. Передбачення.

- Як ви думаєте, про що піде мова в повісті «Таємниця козацької шаблі»? Розкажіть свою версію.

- Давайте розшифруємо назву.

Таємниця - те, що приховується від інших, відоме не всім; секрет.

                    Те, що не підлягає розголошенню.

                    Відомості, знання про щось, способи досягнення чого-небудь, невідомі іншим.

Козацький - належний козакові, козакам.

Шабля -  холодна зброя з зігнутим сталевим лезом і гострим кінцем.

7. Робота з книгою. Читання 1-3 розділів (скорочено).

8. Аналіз повісті.

Тема: - зображення  подорожі родини Руснаків історичними містами  у пошуках  реліквії – козацької шаблі, опис незвичайних пригод  дівчинки, зустрічей та випробувань.

Ідея: -  утвердження значення історичної пам’яті для сучасної людини; повага до пам’яток історії та культури; формування національної свідомості, патріотичних почуттів, громадянської позиції, усвідомлення актуальності цих понять у нашому житті; уславлення мужності, героїзму, винахідливості, рішучості Наталки та її друзів; засудження сил зла, жорстокості, корисливості, лжепатріотизму.

8. «Діалог з текстом». Стисле опитування:

-         Хто така «Машка»? Чому саме з неї починається повість»?

-         Як ви розумієте назву другого розділу « У якому з’являється патріотично настроєний привид»?

-         Кого ми називаємо патріотом?

-         В чому виявився патріотизм сім’ї Руснаків? Доведіть свою думку.

-         Яку важливу інформацію хотів передати привид?

-         Хто такий «елегантний незнайомець»?

-         Як ви розумієте слово «реліквія»? (Шанована річ, яку свято зберігають, пов'язану з історичними або релігійними подіями минулого).

-         Герої повісті шукали втрачену шаблю-реліквію, цінну річ, але вони і не підозрювали, що вже мали певні багатства: гордість за своїх предків, пошану до історичного минулого, любов до України. 

8. Гра «Вірю – не вірю»

- Чи вірите ви, що Машка може вирішувати справи без втручання людини?

- Чи вірите ви, що привиди існують насправді?

- Чи вірите ви, що тато позичив у пана Богдана намет і карту автошляхів?

- Чи вірите ви, що Антипко – це насправді чортик?

9. Складання таблиці - картки «Реальне та фантастичне».

РЕАЛЬНЕ	ФАНТАСТИЧНЕ
Сім’я  Руснаків,  пан Богдан,реліквія,	Привид, чортик,

IY. Рефлексія.

1.     Від рефлексувати власну діяльність:

ü Що в матеріалах уроку вас найбільше зацікавило?

ü Про що обов’язково розкажете вдома?

ü Про що б хотіли дізнатися більше?

ü Чи вдалося досягти поставлених цілей?

«Незакінчене речення».

ü Я сьогодні зрозумів?

ü Після уроку відчув..

Оцінювання.

ü Як ви оцінюєте свою роботу?

ü Що вам вдалося краще, а над чим треба працювати?

Y. Домашнє завдання.

- Дочитати повість повністю або у скороченому варіанті.

- Доповнити записами  таблицю « Реальне та фантастичне».